- розслід
- —————————————————————————————ро́зслідіменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
розслід
Смотреть что такое "розслід" в других словарях:
розслід — у, ч. Те саме, що розслідування … Український тлумачний словник
розслідити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
розслідуваний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
розслідування — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
розслідувати — дієслово недоконаного виду діал … Орфографічний словник української мови
розслідуватися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
розслідження — я, с., зах. Слідство, розслідування … Український тлумачний словник
розслідити — див. розслідувати … Український тлумачний словник
розслідуваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до розслідувати … Український тлумачний словник
розслідування — я, с. Дія за знач. розслідувати … Український тлумачний словник
розслідувати — ую, уєш, недок. і док., і діал. розсліди/ти, джу/, ди/ш, док., перех. 1) Робити дослідження, вивчення кого , чого небудь. 2) Виясняти, з ясовувати, проводячи слідство або розбираючись в якомусь питанні … Український тлумачний словник
